Офіційний сайт виконкому Кам`янської міської ради Офіційний веб-сайт Кам`янської міської ради

У Кам’янському говорили про радянську спадщину в експозиціях музеїв

2-3 листопада у музеї історії Кам`янського в межах проекту «Культ чи культура: Школа музейних компетенцій» відбувся междисциплінарний круглий стіл за темою «Радянське минуле в музеї. Переосмислення» у співробітництві з Goethe institute, ГО «Український центр розвитку музейної справи», Український інститут національної пам`яті, за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

У проекті взяли участь відомі історики, соціологи, мистецтвознавці та музеєзнавці, а також  музейні працівники, керівники громадських і шкільних музеїв, вчителі історії, представники творчої інтелігенції, громадських організацій, студентська молодь та люди, небайдужі до української історії і культури. Программа заходу включала три лекції, три панельних дискусії, екскурсії містом і музейними експозиціями,

Від імені керівництва міста учасників круглого столу привітала начальник відділу культури департаменту з гуманітарних питань міської ради Наталія Ілларіошина.  Директор музею Наталія Буланова зі свого боку, відзначила важливість винесеної на обговорення теми, адже накопичені колекції музейних предметів радянської доби  потребують нових підходів застосування в експозиційно-виставковій роботі  відповідно до умов сьогодення. Актуальність теми  насамперед, пов`язана з гібридною війною, що ведеться проти України, причому не тільки військовими засобами: боротьба йде за свідомість і розум людей.

Учасники та гості круглого столу з великою цікавістю прослухали лекцію відомого львівського мистецтвознавства, члена-кореспондента Національної академії мистецтв України Ореста Голубця «Українське мистецтво ХХ ст.: проблеми і парадокси», присвячену темі українського модернізму, яка раніше замовчувалась радянським мистецтвознавством.

Лекція відомого історика Віктора Брехуненка «Освітлення російсько-українських війн в загальноосвітніх школах» викликала гостру жваву дискусію, але зрештою її учасники підтримали професора в  основному висновку: підручники історії повинні базуватися на національній науковій концепції і відтворювати власне українську точку зору на події, що є вкрай важливим у процесі формування спільної історичної пам`яті.

У своїй лекції «Декомунізація, дерадянізація, деімперіалізація музейних експозицій: проблемні питання (на прикладі військово-історичних музеїв України)», військовий історик, радник голови адміністрації Президента України Василь Павлов поділився з учасниками круглого столу досвідом модернізації музеїв колишніх військових округів часів СРСР. Лекція була органічно доповнена виступом художника-дизайнера Дмитра Іванова, який брав участь у реставрації панорами «Битва за Дніпро» в Національному історичному музеї імені Д. Яворницького. Дизайнер підкреслив важливість і необхідність застосування в модернізації музейних експозицій сучасних технічних засобів.

Під час панельних дискусій учасники заходу дійшли спільного висновку: цілісні колекції тоталітарного мистецтва потрібно зберегти й використовувати у музейній роботі, розширюючи географію їх експонування за рахунок зарубіжжя та застосовуючи нові креативні підходи.

Головний спеціаліст відділу музейної справи Українського інституту національної пам`яті Наталія Іванченко висловила думку, що Музей історії Кам`янського має стати методичним центром для музеїв сусідніх регіонів в питанні переосмислення радянської спадщини. При цьому треба усвідомлювати, що вироблення простих універсальних рекомендацій з імплементації радянської спадщини в сучасний культурний дискурс навряд чи є можливим, оскільки кожен регіон має свої особливості, як власне і кожен музей, тому їх слід враховувати, зберігаючи свою самобутність.

Учасники круглого столу відвідали фондосховище музею історії міста і ознайомилися з колекцією подарунків Л. І. Брежнєву. Головний хранитель фондів Національного музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко запропонувала створити спільний проект – об`єднану виставку колекцій подарунків Л. І. Брежнєву та матеріалів, присвячених          Т. Г. Шевченку, оскільки більшість їх виготовлено за радянських часів і вони теж є прикладом формування ідеологізованого культу великого поета.

09 листопада 2018