Офіційний сайт виконкому Кам`янської міської ради Офіційний веб-сайт Кам`янської міської ради

Мужній моряк північного флоту відзначив 100-річний ювілей

2 травня 2019 року відзначив свій сторічний ювілей найстаріший ветеран-фронтовик Дніпровської районної організації ветеранів, Дяченко Анатолій Дмитрович.

Він пройшов дорогами Фінської і Другої світової воєн від їх початку і до самого переможного 1945 року.

… Пожовкла фотографія військового часу, на картці Анатолій Дяченко. У 1937 році він був призваний на військову службу і направлений до Ленінградського навчального загону підводного плавання. У 1938 році, після закінчення навчання, служив на Північному флоті у складі екіпажу підводного човна «Щ-406» на посаді електромеханіка. Під час фінської війни моряки Заполяр’я здійснювали бойове чергування в Баренцовому морі, чим позбавляли супротивника можливості поповнювати свої війська зброєю, боєприпасами і продовольством.

Коли розпочалася Друга світова війна, підводний човен, де служив Анатолій Дяченко, тільки завершив випробування і готувався до бойового походу в Баренцевому морі, для оборони морських баз міста Мурманська.

22 квітня 1942 року підводний човен «Щ-406» вийшов на бойове чергування в Біле море, де був торпедований німецьким торпедоносцем і отримавши пробоїну затонув на 170 метровій глибині. Із 34 членів екіпажу, в живих залишилися тільки 6. Молодий матрос пробув у крижаній воді 22 хвилини, але його підібрали моряки есмінця і він залишився живим. Лікування та реабілітацію проходив в Архангельському військовому госпіталі.

У 1943 році Анатолій Дмитрович у складі екіпажу підводного човна «Щ-6011» взяв участь в знаменитому підлідному переході через Північний полюс до м.Нью-Йорк, де у складі бойової охорони супроводжували трофейні суди в Мурманський порт. За виконання цього бойового завдання він був нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

Надалі мужній моряк зі своїми товаришами несли бойову вахту у Північному і Білому морях, біля ворожих військово-морських баз та вірогідних шляхів переходу великих надводних кораблів ВМС фашистської Німеччини. Також у складі Арктичного конвою здійснював морські переходи через протоку Ла-Манш у країни антигітлерівської коаліції. У результаті бойових зіткнень, ними було затоплено 1 лінкор, підводний човен і 3 транспортних корабля. При виконанні бойових завдань підводний човен неодноразово піддавався переслідуванню кораблів протичовнової оборони противника і, тільки завдяки вмілим і рішучим діям екіпажу, благополучно відходив з-під удару.

Звістку про Перемогу Анатолій Дяченко зустрів в доці Архангельський порту, де проводили ремонтні роботи підводного човна після чергового глибинного бомбардування. Після закінчення війни він продовжував служити на Північному флоті, передавати бойовий досвід молодим морякам. У вересні 1949 року старшину 2-і статті Дяченка А.Д. відправили у відставку і повернувся моряк-фронтовик у рідний Дніпродзержинськ, працевлаштувався електриком в рейкобалковий цех Дніпропетровського металургійного комбінату, де і відпрацював довгі 53 роки.

Батьківщина високо оцінила заслуги мужнього фронтовика. У ветерана всі груди в орденах та медалях, але особливо йому дорогий флотський альбом про грізні і нелегкі роки військової служби.

Дяченка Анатолія Дмитровича з ювілеєм гаряче і сердечно привітали: заступник голови адміністрації Дніпровського району Баштаненко Ольга Миколаївна і голова Дніпровської районної організації ветеранів Шиліна Аліна Василівна. Ювіляру вручили цінний подарунок і вітальний лист від Міського голови Білоусова А.Л. зі щирими словами подяки за його бойовий і трудовий шлях, побажаннями здоров’я та душевного тепла.