Кам’янчан запрошують на «Дивосвіт» Марії Примаченко
Виставка з такою назвою нещодавно відкрилася в Музеї історії міста Кам’янське, присвячена 110-й річниці від дня народження видатної української художниці. Ця виставка відкриває Культурну програму міського голови, розроблену Музеєм історії міста спільно з відділом культури Департамента з гуманітарних питань.
На виставці представлена колекція із фондів Національного музею Тараса Шевченка, що складає тридцять робіт, виконаних майстринею упродовж 1980-1990-х років.
Марія Примаченко – яскрава представниця «наївного мистецтва», одна з найвідоміших художниць, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1966 р.). Вона народилася в 1909 році в селі Болотня, що на Київщині. Її дитинство було затьмарене страшним недугом – поліомієлітом. Марія і не сподівалася, що зможе досягти такого значення в світовому мистецтві, та попри біль, продовжувала малювати. Шалене бажання творити дало плоди, талант Примаченко в 1936 році відкрила майстриня-ткаля киянка Тетяна Флору і її запросили на навчання в експериментальні майстерні при Київському музеї українського мистецтва, після яких роботи художниці були представлені на виставках у Варшаві, Празі, Парижі, Пекіні, Софії, Монреалі.
Марія Приймаченко завжди була невибагливою у виборі художніх інструментів та полотна – малювала простою гуашшю чи аквареллю на ватмані, багато уваги приділяла кольору, не любила використовувати напівтони та змішувати фарби.
На виставці можна познайомитися з основними напрямками творчості художниці. Перш за все «звірина серія» останніх років – явище унікальне, бо «фантастичні» звірі – це витвір геніальної уяви художниці. Часто Марія олюднювала своїх персонажів, чим змушувала глядачів шукати в них себе, прислухатися до своїх почуттів.
Органічна взаємодія зображень, взаємодія тваринного і рослинного світу в їхніх правічних стосунках, стає провідною темою художниці, тому невід’ємною частиною творчості Марії, також, є квіти – яскраві, декоративні, незвичні за формою. Описуючи свої роботи Марія казала: «Роблю сонячні квіти тому, що люблю людей, творю на радість, на щастя людям...». Елементи цих робіт утворюють своєрідний ансамбль зі своїм ритмом і формами і рослини, навіть пелюстки квітів, наче рухаються.
За складністю і водночас гармонійністю особливе місце в її творчості посідають «багатосценові» картини. Тут, як у казці, зміщуються всі уявлення, усі масштаби. А її заримовані назви картин свідчать про її феноменальний хист малювати музику, малювати пісню. Підписи до картин неначе вкарбовуються у пам’ять «Українці пляшуть і хліб пашуть», «Українське весілля і веселе, жартівливе, і багате, і щасливе».
«Наївне мистецтво» Марії Приймаченко вражає багатством і влучністю сюжету. Казка, дійсність, фантазія – все це гармонічно поєднується в її творчості. У такі складні роки з історії України ця жінка мала сили творити, знаходила натхнення створювати свій власний «дивовижний» світ. Познайомитися з яким можуть усі бажаючі жителі та гості міста в музеї до 25 травня.
