РОЗВИТОК СИСТЕМИ ПРОБАЦІЇ ТА ЗБІЛЬШЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВ ПОЗБАВЛЕННЮ ВОЛІ

Перша офіційна ініціатива щодо створення в Україні служби пробації була подана до Кабінету Міністрів України Державним департаментом України з питань виконання покарань у травні 2002 року за результатами візиту до Служби тюрем і пробації Королівства Швеції.

5 лютого 2015 року, на засіданні пленарної сесії Верховної Ради України 230 голосами народних депутатів було прийнято Закон України «Про пробацію» (№ 160-VIII), який вступив у дію 27 серпня 2015 року. Таким чином Верховна Рада України схвалила реальний крок у сфері наближення юстиції України до міжнародних стандартів і впровадження у державі принципово нової системи заходів кримінально-правового характеру — пробації. Було поставлено крапку у тринадцятирічних ваганнях і дискусіях в наукових і політичних колах щодо доцільності і своєчасності такої реформи в Україні!

Пробація — це система заходів кримінально-правового реагування, які альтернативні покаранню у вигляді позбавлення або обмеження волі. У світі вона існує вже більше 200 років, але для України це відносно нова система

Необхідно наголосити, що, по-перше, пробація — це не покарання, яке застосовується замість позбавлення волі, а система. Вона передбачає в т. ч. і покарання, альтернативне позбавленню волі. По-друге, головною метою пробації є безпека суспільства. Пробація не означає можливість правопорушнику уникнути покарання. Це просто більш перспективна і логічна схема виконання цього покарання, поєднана з допомогою, підтримкою, мотивацією до змін без вилучення людини із суспільства.

Протягом останніх років система пробаціїактивнуо розвивається та удосконалюється. Міністерство юстиції України розробилопроєкти Законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності» та «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності». Положення цих законопроєктів направлені на індивідуалізація системи покарань та розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі, що сприятиме зменшенню кількості осіб у місцях несвободи, забезпечить виправлення правопорушників без ізоляції від суспільтва та суттєво заощадить відповідні бюджетні кошти.

Положення проєктів Закону спрямовані на покращення системи призначення та виконання покарань. Вони передбачають впровадження нової політики як щодо «наповнення» установ виконання покарань,так і «вивільнення» цих установ. Для зменшення кількості осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, проєктом пропонується запровадити норми, що зроблять заставу більш доступною, як дієву альтернативу тримання під вартою.

Також проектом Закону передбачено внесення змін щодо існуючого переліку видів покарань, розширення можливостей для застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням та удосконалення порядку відбування покарання у виді громадських робіт; доповнення санкцій статей альтернативними видами покарань: у зв’язку з пропонованими змінами покарання у виді обмеження волі замінюється покаранням у виді пробаційного нагляду. Крім того обмежується коло осіб до яких можливе застосування покарання у виді арешту.

Переповненість слідчих ізоляторів, переважно погані умови тримання в них та строки, протягом яких підозрювані та обвинувачені перебувають у цих установах, призвели до того, що Україна посідає 3 місце серед країн Ради Європи за кількістю скарг до Європейського суду.

Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 19.02.2014: погодилися з тим, що позбавлення волі слід використовувати як крайній захід і що питання щодо більшості підозрюваних та правопорушників можна ефективно та економічно ефективно вирішувати у громаді.