У Кам’янському пройшов шкільний фестиваль, присвячений Івану Франкові
У 2016 році Україна відзначає славний ювілей – 160 років від дня народження Івана Франка, всесвітньо знаного поета, прозаїка, драматурга, публіциста, перекладача й видатного вченого.
З нагоди цієї дати за ініціативою департаменту з гуманітарних питань міської ради на базі середньої загальноосвітньої школи №35 (директор Світлана Бичко) у затишній та комфортній атмосфері пройшов фестиваль «Апостол духу і праці».
Серед гостей були викладачі та учні шкіл міста, бібліотекарі. Господині заходу – вчителі української мови та літератури – привітали всіх присутніх та наголосили, що кожному українцю необхідно пам’ятати творчість духовного провісника возз’єднання народу.
Спільна мета об’єднала сім навчальних закладів міста, які взяли активну участь у цьому дійстві. Першою презентувала свій блок «Від отчого дому» школа №30. Звук трембіти і стукіт ковальського молота ніби перенесли всіх у бойківське село Нагуєвичі, де народився Іван Франко.
Естафету підхопили учні колегіуму №16, яскраво представивши роки навчання Івана Яковича. Здивуванню присутніх не було меж, коли діти почали декламувати вірші Гете мовою оригіналу та у перекладі Франка.
«Тричі мені являлася любов…» – таку назву мав блок, який представили учні 35-ї та 19-ї шкіл. Присутні немов перенеслися у далеке ХІХ століття та пережили історію кохання Івана Франка та Ольги Рошкевич – в їх образі на сцену вийшли учні школи №35.
«Я радо йду на чесне праве діло!» – такими словами учні школи №9 розпочали свій блок, у якому висвітлили суспільно-політичну діяльність Івана Яковича. Славний «син народу, що вгору йде» залишив нам колосальну художню і наукову спадщину, що впливає на формування ідеалів сучасності.
Ні арешти, ні тюрми, ні злидні не зломили великого поета. Він не випустив із рук пера, не схилився, а далі став організовувати народ для боротьби за українську державність. Продовженням фестивалю стала пісня у виконанні хлопців зі школи №38 «Це не твоя війна». Усі в залі затамували подих і піднялися, коли на екрані почали спливати фото наших земляків, які загинули на сході країни. Здавалося, що вже ніби й немає чого сказати, а у пам’яті спливали рядки Франкової поезії: «Лиш боротись значить жить!».
«Вогонь в одежі слова». Цими Франковими словами найкраще можна назвати його творчість – полум’яну і пристрасну, роздмухану вітрами життя. Учні гімназії №39 презентували блок «Франко і нація». Гімназисти читали вірш «Каменярі», проводячи паралелі між минулим і сучасною Україною.
Наостанок ведучі фестивалю зазначили: Шевченко народив, а Франко виховав українську націю.
Завершився фестиваль на теплій, дружній та щирій ноті, об’єднавши всіх присутніх у залі в одну велику українську родину. Фінальну крапку дійства поставили вихованці школи №25, виконавши пісню «Ми українці».
