У клубі інтелектуального кіно в Кам’янському дивилися драму «Білі ночі»

опубліковано: 17 жовтня 2016 оновлено: 17 жовтня 2016

13 жовтня в юнацькому відділі Центральної бібліотеки імені Т.Г.Шевченка після літніх канікул зібралися любителі інтелектуального кіно. Цього разу керівник кіноклубу Наталя Бохан показала глядачам італійську драму «Білі ночі» – фільм Лукіно Вісконті, знятий за мотивами однойменної повісті Федора Достоєвського.

Італійські режисери часто екранізували класичні твори російської літератури XIX століття, як правило, переносячи дію в сучасність і пристосовуючи до реалій життя в Італії. Проте ці фільми не здаються модернізованими, далекими від першоджерел, а досить точно і тонко передають їх дух та гуманістичний пафос. Ось і Лукіно Вісконті в театрі та кіно звертався до літератури різних країн, знаходячи в іншомовних книгах близький собі та своєму часу зміст, який відповідає на вічні питання. Шанувальникам Достоєвського фільм Вісконті відкрив нове нехрестоматійне прочитання твору російського класика, розповідала Наталя Бохан.

Екранізуючи в 1957 році повість Достоєвського «Білі ночі», режисер повністю відходить від ідеалів неореалізму і створює романтичний твір. Він переніс дію в сучасний йому Ліворно і наситив тканину фільму ліризмом, вільною грою фантазії, театралізацією. Відкритий ним для кінематографу Марчелло Мастроянні прекрасний у ролі Маріо. А німецька актриса Марія Шелл – у ролі Наталії, яка мріє про принца на білому коні. І такий принц з'являється – Жан Маре у розквіті краси, що втілює собою романтичного героя французької дівчини п’ятдесятих. Повість Достоєвського відкривала можливість втечі від дійсності й створювала контраст між пробудженням до реального життя, де все мізерно, і трьома нічними годинами, проведеними з цією дівчиною. Годинами наче уві сні, поза реальністю, ніби неможливими у звичайному житті.

Фільм здобув чимало нагород – «Срібного лева» Венеціанського міжнародного кінофестивалю за режисуру, три премії Silver Ribbon Італійського синдикату кіножурналістів (кращі актор, композитор, художники-постановники).

«Чудовий фільм, незвичайна гра. Лукіно Вісконті, як завжди, на висоті. Дякуємо!», «Здорово, отримав незабутнє задоволення, особливо від фіналу», – ділилися враженнями члени кіноклубу.