У Архівному управлінні представлено виставку, приурочену до Дня Героїв Небесної Сотні
День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити велику людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності за ідеали демократії, права і свободи людини, європейське майбутнє України особливо під час війни, важливо не забувати
з чого все починалося. Це була фактично перша битва російсько-української війни, битва за наші цінності, за європейське майбутнє та свободу.
Свобода – фундаментальна характеристика людського існування, це можливість вільного вибору та усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу України та гідність її народу, віддавши за нього життя. Завдяки їм сьогодні Україна є вільною демократичною державою. Саме тому обов’язок кожного українця – зберегти свободу та зберегти пам’ять про тих, хто загинув заради неї. Це найкраща подяка Героям.
Цей день має жалобний характер, оскільки пов’язаний із трагічними подіями масової загибелі громадян 18–20 лютого, але він покликаний вшановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Загиблі учасники Революції Гідності мають стати прикладом для наслідування через свою чітку громадянську позицію та готовність її виборювати.
Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, на гідність, свободу, суверенність держави, європейський вибір.
Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, та був викликаний антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний Майдан Незалежності та прилеглі вулиці: Хрещатик, Грушевського, Інститутська. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Активістів, які загинули під час силових протистоянь у січні та лютому 2014 року, назвали Небесною Сотнею.
Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти, які загинули навесні 2014 року внаслідок діяльності проросійських бойових угруповань на сході та в центрі України.
Назва «Небесна Сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Вперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютим датовані вірші поетес Людмили Максимлюк та Тетяни Домашенко, у яких використане словосполучення «Небесна Сотня». Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.
Неофіційним гімном «Небесної Сотні» стала старовинна лемківська пісня «Плине кача…» у виконанні гурту Піккардійська Терція. Вперше композиція зазвучала на Майдані під час прощання з білоруським активістом Михайлом Жизневським, який загинув 22 січня 2014 року, оскільки, зі слів друзів, це була його улюблена пісня.
Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.
Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.
Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави.
Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи,
а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет.
І в Києві, і по всіх наших містах та селах 20 лютого понесуть люди до меморіалів героїв Небесної Сотні квіти та вшанують їх пам’ять…
Архівне управління Кам’янської міської ради не залишилось осторонь і підготувало документальну виставку «Зима, що нас змінила».
Вперше на ній експонуються роботи кам’янського фотокореспондента Сергія Петренка від ВО «Свобода», учасника Революції Гідності, учасника АТО; візитівка Дмитра Яроша, колишнього лідера та засновника організації «Правий сектор» (2014—2015), члена-засновника організації «Тризуб», командувача Української добровольчої армії, також учасника Революції Гідності та війни на сході України; фрагмент обгорілої бруківки з Майдану Незалежності часів Революції Гідності, переданий у якості експоната на зберігання до архівного управління Галиною Прохоренко, учасницею подій 2013-2014 років у Києві. За спогадами пані Галини, мирній безстроковій акції протесту влада намагалася всіляко перешкоджати і періодично робила спроби «зачистити» Майдан. Протестувальники використовували розібрану бруківку для захисту від силових структур, які час від часу проводили штурм.
Революція Гідності показала сучасним українцям справжню ціну їхньої свободи. Революція Гідності навчила сучасне покоління українців боротися, вона продовжила пантеон наших борців. Вона дала наснагу до боротьби наступним героям цієї війни. Революція Гідності показала нам, всьому світу, силу нашої стійкості, єдності, свободолюбності та незламності. Революція Гідності навчила нас боротися до перемоги.
Підготовлено архівним управлінням Кам’янської міської ради
