У бібліотеках Кам`янського відзначили Всесвітній день поезії
Щороку 21 березня світ відзначає Всесвітній день поезії. Напередодні цього свята клуб «VivArt» спільно з юнацьким відділом Кам'янської міської бібліотеки провели поетичний перфоманс «Поезія – це свято, як любов».
У колі друзів звучали вірші у виконанні як старожилів «Віварту» – Марії Дружко, Євгенії Яворської, Олени Ляшенко – так і нових талантів (Яна Ловчинська). З числа запрошених гостей можна було послухати виступ сімейного творчого дуету Слободяників. Музичний весняний настрій створювали Юлія Безсонова та Наталія Шкабко.
Зібравши гостей за чашкою гарячого чаю, творчий вечір перетворився на дружні посиденьки, де завжди раді новим особам, новим літературним, музичним, художнім поривам. Тут можна знайти підтримку і отримати корисну пораду. Клуб «VivArt» запрошує на свої наступні зустрічі всіх бажаючих, усіх, хто цінує творчість – любить писати, просто слухати, читати, знайомитися з тими, хто творить літературу і мистецтво сучасності.
Бібліотекарі філії №6 спільно з учителями та учнями школи №22 провели вечір для старшокласників «Чарівна сила поезії», аби донести до школярів чарівний світ поезій про кохання, сповнених особливої аури доброти й любові, захопити їх віршами, залучити старшокласників до активного читання поетичних творів, виховати найкращі людські риси, найсвітліші мрії та культуру почуттів.
«У кожного з нас є свій улюблений поет. І сьогодні ви почуєте наші зізнання в любові поетам, які своєю творчістю зуміли проникнути в наші серця, душі та запалити в них незгасну свічку поезії, пробудити віру в добро. Поезія – це чарівна скрипка, в яку закохуються багато людей, незважаючи на вік, професію, національність», – розповідала бібліотекар Надія Лохова.
У житті все починається з чогось: річечка – зі струмочка, дерево – з коріння. Так і в поезії. Багато славних імен хочеться назвати: Тарас Шевченко і Леся Українка, Іван Франко і Сергій Єсенін, Олександр Пушкін і Марина Цвєтаєва, Ліна Костенко і Василь Стус… Вони увійшли в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожен знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле – наголошують бібліотекарі.
