Музей – живий діалог з історією
Інтерв’ю директора Музею історії міста Кам’янського Наталії Буланової для газети «Панорама «Азота». Автор – Ірина Уварова.
Ми продовжуємо серію публікацій, які знайомлять читачів «Панорами «Азоту» з керівниками провідних комунальних підприємств, важливих для життєдіяльності Кам`янського, департаментів міської ради та державних установ. Сьогодні, напередодні Міжнародного дня музеїв, з нашими читачами ділиться роздумами директор Музею історії міста Кам’янського Наталія Миколаївна Буланова.
– Музей – це особливий світ, живий і натхненний, де відбувається діалог з історією, формується історична пам'ять. У нашому турбулентному світі місія музеїв значно змінилася. Адже просто збирати, вивчати, зберігати, експонувати і пропагувати історичні пам’ятки недостатньо, щоб бути сучасним музеєм. Мабуть, на сьогоднішній день є неактуальною і концепція музею як храму муз. Музеї стають активними учасниками культурних процесів, що відбуваються в Україні, слугують суспільству своїми виставками, експозиціями, різноманітними заходами тощо, намагаючись створювати якісний культурний продукт. Музеї не залишаються осторонь і громадського життя, намагаючись бути для суспільства дороговказом в одвічній боротьбі Добра і Зла.
Концепція динамічного розвитку характерна і для Музею історії міста, колектив якого постійно шукає нові форми роботи, працює над науковими розвідками та реекспозицією з метою переосмислення історичного минулого нашого краю на основі нових досягнень історичної науки. Кілька років тому було демонтовано стаціонарну експозицію «Л. Брежнєв та його час», інтерес відвідувачів до якої став втрачатися. Натомість було відкрито нову експозицію «Повсякденне життя мешканців Кам’янського», яка висвітлює різні структури повсякдення кам’янчан кінця ХІХ – початку ХХ ст.: рівень життя, заняття та уподобання різних соціальних прошарків населення, релігійні та культурні потреби тощо. Ця актуальна експозиція викликала великий інтерес у відвідувачів.
На основі нових наукових досліджень триває переосмислення історії нашого краю, адже дослідники отримали доступ до раніше засекречених фондів в Державному архіві Дніпропетровської області, архів СБУ. Насамперед це стосується радянського періоду, історії оунівського підпілля, яке діяло на цій території під час нацистської окупації міста 1941-1943 рр.
Деякі аспекти невідомої раніше історії будуть розкриті під час нічної екскурсії «Нічна мандрівка лабіринтами часу», яка відбудеться 20 травня о 19 год., коли неначе виринають із небуття постаті наших земляків, невідомі широкому загалу.
Користуючись нагодою, запрошую шанувальників історії відвідати цю екскурсію, буде багато нового і цікавого. Це своєрідна машина часу, що надасть можливість перенестися у зовсім інші історичні періоди.
Інший напрям роботи музею – це художньо-мистецький. Враховуючи, що у місті немає жодної галереї, музей взяв на себе функції виставкового залу, де часто відбуваються, окрім історико-документальних, етнографічних, і художні виставки, різноманітні мистецькі акції. Приміром, цього року з великим успіхом експонувалася виставка «Криворівня – Українські Афіни», художньо-мистецький проект, спрямований на відродження Криворівні – сакрального місця знакових постатей України в літературі і історії: І. Франка, М. Грушевського, Лесі Українки, Параджанова. Така виставка пройшла у нашому музеї і користувалася великою увагою відвідувачів. Музей співпрацює з Інститутом історичної пам’яті, відкривши кілька експозицій, створених фахівцями цього закладу. Приміром, виставка «Люди Свободи», яку можна переглянути в музеї сьогодні, присвячена знаковим постатям в історії України. Враховуючи реалії сьогодення, пов’язані з російсько-українською війною, відкрито постійно діючу виставку «Герої не вмирають», присвячену пам`яті загиблих бійців. На жаль, змушені її постійно доповнювати новими світлинами…
За багато років роботи тісна співпраця склалася з іншими музеями, наприклад, з ДНІМ ім. Яворницького, Львівським музеєм історії релігії, Національним музеєм Тараса Шевченка та ін. Це обмін виставками, участь у наукових конференціях, концептуальних проектах тощо. Працівники музею підтримують тісні контакти з історичним факультетом ДНУ ім. Олеся Гончара, приймаючи участь у наукових конференціях, публікуючи статті у наукових збірках, що видає факультет тощо.
Приємно, що один з наших проектів «Кам’яна могила: Реінкарнація», представлений на минулорічному «Мамай-фесті», отримав не тільки схвальні відгуки відвідувачів і фахівців, але й фактично друге життя. Упродовж року ця виставка відкрилась у Харкові, в галереї Семірадського, та у Львові, Львівському музеї історії релігії. Цей унікальний проект, в якому взяли участь троє митців, Анатолій Фурлет, Сергій Лаушкін, Олександр Чегорка, відтворює праісторію шляхом проекції в сучасний культурний контент сакральних знаків і символів. Для цього художники намагались відчути енергетику Кам`яної могили, перебуваючи там у різний час дня і ночі. На запрошення Консульства України в Мюнхені музей представив проект «Мамай єднає Україну» в Культурному центрі Мюнхену, під час якого відбулася презентація художніх альбомів та художньої виставки Олександра Чегорки «Пісня Мамая», що теж стало подією і в культурному житті міста.
Сьогодні Музей історії міста готується до Х Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest». Ми вдячні, що кам’янський міський голова Андрій Білоусов вже другий рік поспіль підтримує цей проект. Десятий фестиваль – це вже подія, яка свідчить про життєздатність проекту, тому сьогодні постало питання про внесення «Мамай-фесту» до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
– Що буде цікавого на фестивалі?
– По-перше, вперше під час фесту відбудеться спецпогашення поштової марки, яку ми випускаємо на честь 10-річчя Мамай-festу, яка друкується у Львові. Це свого роду модель пам`яті про подію, резонанс від якої лунає далеко за межами міста. Під час фестивалю вперше буде презентовано проект під назвою «Скриня», який представить директор Яворівського художнього училища. Практично одночасно відкриється кілька виставок: виставка малярства Віктора Цапка «Борітеся – поборете», виставка графіки Олега Кіналя «Князі Галицькі-Острозькі – будівничі України», Всеукраїнська виставка живопису, графіки, скульптури «Мамай – дух степу та волі».
Особливістю цього фестивалю стане пленер з образотворчого мистецтва у форматі «6 плюс 4»: шестеро художників працюватимуть на природі, четверо – у міському середовищі. Як наслідок – буде створена ще одна постпленерна виставка з картин, написаних під час пленеру. Тому хочу подякувати керівництву ПАТ «ДНІПРОАЗОТ», а також народному депутату України Олександру Івановичу Дубініну за підтримку фестивалю (вже не перший рік ми її відчуваємо). Шестеро художників будуть проживати на території ЛОК «Хімік» і там працюватимуть декілька днів, четверо митців мешкатимуть в цей час у місті і малюватимуть архітектурні пейзажі. Пленер має назву «Пам`ять землі», в ньому візьмуть участь талановиті митці з різних міст України: Ірина Кравченко (Вінниця), Олеся Рибченко (Київ), Богдан Бринський (Івано-Франківськ) та ін.
Насиченою і змістовною обіцяє бути концертна програма. Окрім заслуженого артиста України Тараса Компаніченка, який щорічно виступає на фесті, очікується виступ ансамблю української пісні та побутового танцю «Оксамит». У рамках проекту «Музбат» (музичного батальйону, до складу якого входить багато відомих музикантів, композиторів, які виступають перед бійцями АТО) відбудуться концерти Миколи Сікори, відомого оперного співака, кобзаря і барда Василя Лютого. Приїде також ансамбль української пісні та побутового танцю «Оксамит». Родзинкою фестивалю стане візит Галини Пагутяк – відомої української письменниці, лауреата Шевченківської премії, просто яскравої особистості. Кіноблок представить Пилип Іллєнко, наш давній партнер. За його сприяння будуть представлені три фільми: «Гніздо горлиці» (до речі, автор і режисер фільму Тарас Ткаченко зняв італійську версію цієї стрічки на замовлення італійського кінематографу), фільм «Жива» і документальна стрічка «Рідні» про події на Сході України. Хотілося, щоб мешканці нашого міста не стояли осторонь культурних процесів, що відбуваються в Україні, мали уявлення про яскраві постаті художників, музикантів, письменників не з газет, а з власного досвіду живого спілкування.
– Ваші побажання колегам по музейній справі.
Напередодні Міжнародного дня музеїв хочу насамперед привітати колектив Музею історії міста і висловити своїм колегам подяку за велику подвижницьку працю, яка стала для них професією і покликанням. Також вітаю всіх колег, хто своєю копіткою працею у музеях на підприємствах, в школах, створює музейний простір міста. Нагадую, що Україна постала як держава ще й тому, що існувала потужна українська культура. Музейники – це люди, які не мають великих статків, але в них є набагато більше, що робить музеї центром притягання – великий духовний потенціал, спілкування з нашими відвідувачами, друзями і шанувальниками музею, які намагаються щось змінювати у нашому житті, стоять на стороні добра, рухаючи Україну вперед. Музеї – це і ланцюг між поколіннями, який не повинен розриватися. Бажаю всім творчої наснаги, енергії, міцного здоров’я. Хочу подякувати тим керівникам підприємств і шкіл, які підтримують музейну роботу. Приємно, що на «ДНІПРОАЗОТі» є також дуже гарний музей, що зробив реекспозицію, активно і плідно працює, проводить свої фестивалі, зокрема «Таланти твої, «ДНІПРОАЗОТ». У нас налагоджена тісна співпраця з народним музеєм історії «ДНІПРОАЗОТу», бажаю директору музею Л.Я.Орлянській, всім музейникам, добра та миру.
«Панорама «Азота», № 20, 18 травня 2017 року
