Година пам’яті до річниці Голодомору пройшла в бібліотеці Кам’янського

23 листопада в Центральній бібліотеці  імені Т.Г.Шевченка для молоді міста пройшла година  пам’яті «Нестихаючий біль України» за участю дослідниці голодоморів в Україні Віри Аннусової.

Віра Андріївна розповіла про голодомори 1733, 1833 і найстрашніший – 1933 року. Вмирали  у  полі,  на  дорозі,  під  тином.  Вмирали  поодинці  та  сім’ями.  Вмирали  цілі  села  і  славні  козацькі  роди.  Голод  забирав  тих,  хто  заради  шматка  хліба  не  виривав  окрайця  з  голодних  дитячих  ротів,  не  стежив,  не  доносив  на  брата,  не  вмів  торгувати  совістю.

Якими  словами  описати  мучеництво  України,  яка  поклала  у  землю  мільйони  своїх  кращих  синів  і  дочок?  Голодомор  позначився  на  майбутньому  нації:  третина  умертвлених – діти,  які  не  народили  нащадків.

А які страждання терпіли матері, у яких на руках умирали діти. Чи є для матері більша мука, ніж пережити своїх дітей?

Голод 1932–1933 років став для українців тим, чим був голокост для євреїв. До цього небаченого за історичними мірилами голоду держава штовхала село, що відмовлялося прийняти колгоспну систему з самого початку колективізації.

Хвилиною мовчання пом'янули всіх тих, хто страждав і помер під час великого Голодомору.