У Кам`янському пройшов круглий стіл «Тривожить душу пам`ять про війну»

26 жовтня, у дні, коли місто живе подіями, присвяченими річниці визволення міста, в середній школі №20 пройшов унікальний у своєму роді захід – круглий  стіл-зустріч поколінь «Тривожить душу пам'ять про війну».

Уже в назві є момент серйозної соціальної тематики для дискусії: про яку війну йдеться – про Велику Вітчизняну чи Другу світову? Що насправді повинно турбувати нашу пам'ять, чи єдиним залишається ланцюг поколінь і наскільки гострі сьогодні одвічні питання конфлікту батьків і дітей.

Участь у круглому столі взяли керівники найбільших підприємств: Голова Правління ПАТ «ДніпроАзот», депутат Кам'янської міської ради Сергій Сідоров, генеральний директор ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод» Павло Рафальський, генеральний директор ПрАТ «Евраз Южкокс» Денис Кошкаров, заступник міського голови, голова адміністрації Південного району Світлана Колісніченко, ветеран праці, екс-директор народного музею історії ПАТ «ДніпроАзот» Петро Фішбейн. Ще про двох учасників – трохи пізніше.

Рівень зустрічі поколінь – ще один момент унікальності події – практично гарантував солідний розвиток теми з глибоким і цікавим ходом дискусії. Формат заходу передбачав рівність думок, ставлення один до одного на рівних.

Директор школи №20 Ірина Гончарук, представляючи дорослих учасників круглого столу як покоління батьків, наголосила, що для району і міста керівники промислового комплексу, ветерани праці, державні службовці, по суті, батьками і є. Це тим більш вірно з урахуванням ступеню участі батьків у міських програмах, рівня відповідальності за свої трудові колективи.

Формат круглого столу був свідомо порушений організаторами зустрічі: замість іменних табличок навпроти кожного учасника на столах красувалися тільки два узагальнюючих позначення: «батьки» і «діти». Поруч із батьками сиділи ще двоє дорослих гостей – учасники антитерористичної операції, голова комісії профкому «ДніпроАзот» у справах воїнів АТО Андрій Козачок і ветеран АТО, недавній випускник школи №20 Давид Гурцкая. Вони не набагато старші за одинадцятикласників, які брали участь у дискусії, але їх місце серед «батьків» цілком виправдано – і досвідом війни, і зрілістю суджень.

У ході дискусії обговорювалися чотири питання: «Як ви сприймаєте війну – як Другу світову чи Велику Вітчизняну?», «Ваше ставлення до ветеранів війни», «Як події війни та визволення міста відбилися на історії вашої родини?», «Що для вас означає бути патріотом?». Забігаючи вперед, треба сказати, що у всіх питаннях конфлікту поколінь, на щастя, не виникло. Причому педагоги школи №20 – модератори цієї зустрічі – не раз наголошували, що дитячі виступи не піддавалися заздалегідь жодній «цензурі», навіть розмови про вироблення спільної позиції не виникало.

Дорослі діти продемонстрували на цій зустрічі не меншу зрілість суджень, ніж солідні «батьки». Мабуть, варто особливо відзначити виступи дітей, сім'ї яких працюють на «ДніпроАзоті»: чудово виступили Владислав Смоляр і Костянтин Шашин, причому було видно, що судження їх не проходили «цензури» і з боку батьків. Чудово співзвучними виявились думки всіх учасників про патріотизм.

«Зараз модним стало бити себе кулаком у груди, кричати про свій патріотизм і любов до України, нічим не підкріплюючи цей шароварний підхід, – сказав Сергій Сідоров. – Я вважаю справжнім патріотом України того, хто любов до неї підтверджує роботою, реальною справою, хто домагається, щоб країна стала стабільною, економічно сильною державою. Україна має для цього все: значний економічний потенціал, величезний інтелектуальний і трудовий ресурс, і зараз потрібно все як слід налагодити – важку промисловість, машинобудування, – ось завдання для справжніх патріотів. У цьому плані «ДніпроАзот» може послужити прикладом, особливо на тлі інших підприємств нашої галузі: ми стабільно працюємо, зберігаємо робочі місця, піклуємося про соціальну сферу».

Підводити підсумок круглого столу складно, але варто сказати про головне: ланцюжок поколінь не переривається. Нова Україна, її майбутнє зростає у нас на очах, має власну думку, пам'ятає заслуги дідів та прадідів, цінує роботу батьків і турбувати нашу пам'ять готове тільки щирими, добрими справами.