В Україні змінюється підхід до служби в органах місцевого самоврядування
В Україні змінюється підхід до служби в органах місцевого самоврядування. Новий закон створює умови, щоб чиновники на місцях стали політично незаангажованими та професійнішими. Відповідний документ розроблявся понад півтора року за участі профільних асоціацій і був ухвалений у цілому 2-го травня, однак набуде чинності через 6 місяців з дня припинення воєнного стану. В Центрі спільних дій пояснили, як влада збирається зменшити вплив політиків на чиновників.
Зараз чинний закон про службу в органах місцевого самоврядування від 2001 року. В нього понад 30 разів вносили зміни, але він застарів та потребував оновлення. Чинна редакція закону на перше місце ставить інтереси політиків. Саме політики могли ставити на керівні посади лояльних до себе людей і надалі, зокрема, залучали їх до агітації. Дуже типова для України ситуація незалежно від того, кого обирали. Наприклад, на виборах президента у 2019 чиновники Херсонської обласної державної адміністрації активно агітували за одного із кандидатів. “За збігом” тоді адміністрацію очолював представник цього кандидата.
Новий закон унеможливить таку ситуацію, бо розмежовує посади службовців місцевого самоврядування та виборних осіб. Дотепер такого розмежування не було.
Відповідно до закону, службовців призначатимуть за результатами конкурсу і вони мають бути аполітичними. Якщо ж службовець хоче взяти участь у виборах, він зобов’язаний повідомити про це своє керівництво й на час виборчого процесу припинити роботу. Якщо службовець цього не зробить – це вважатиметься невиконанням вимог щодо політичної неупередженості. А це дисциплінарний проступок, за який можуть звільнити.
Окрім того, службовці будуть захищені від політичних звільнень, які були звичною річчю після місцевих виборів. Особливо, коли до влади приходила нова команда. Тепер звільнити місцевого чиновника тільки через те, що він “не свій” буде неможливо. Це дозволить йому якісніше працювати на громаду, а не на місцевих політиків.
Ще одна важлива зміна — чіткий порядок конкурсу на посади в органах місцевого самоврядування. Наразі конкурс на місцях — часто закритий процес і це робить можливими зловживання. У новому законі автори прописали чітку процедуру проведення конкурсу. Його порядок затверджує місцева рада, враховуючи типовий порядок Нацагентства з питань державної служби. Оголосити про конкурс мають на офіційному веб сайті місцевої ради та на Єдиному порталі вакансій публічної служби. Охочі стати службовцем, повинні подати документи, пройти тест та співбесіду. Останні два етапи будуть фіксувати на відео, щоб зменшити ризик зловживань.
Аналітики Центру спільних дій підкреслюють, що конкурс — не панацея. Махінації з ним все ще можливі, але ухвалений закон створює передумови для прозорості та публічності.
Депутати також змінили систему оплати праці місцевих службовців. Зараз органи місцевого самоврядування визначають зарплати чиновників, орієнтуючись на постанову Кабміну, яку востаннє змінювали ще у 2021 році. В ній оклади працівників починаються від 4 540 гривень – це на третину менше за мінімальну заробітну плату. Тому розмір винагороди сильно залежить від додаткових виплат, які встановлює керівник службовця. Вони подекуди складають до 300 % від окладу. Так можна винагороджувати лояльніших до керівництва працівників.
У новому законі чітко зафіксували нижню та верхню межу для місцевих чиновників різних категорій. Завдяки цьому спроможніші громади зможуть платити більшу винагороду, а для менш спроможних є мінімальні вимоги, які не можна порушувати.
Зарплата буде залежати від посадової категорії місцевого службовця. Мінімальний оклад працівника третьої, найнижчої категорії має бути не меншим за мінімальну заробітну плату. Зараз це 6 700 грн, а максимальний оклад працівника першої, найвищої категорії не має перевищувати п’ять мінімальних окладів службовця третьої категорії (зараз не менше 33 500 грн).
Аналітики Центру спільних дій знайшли і мінуси в ухваленому рішенні. Новий закон залишає можливість зловживати преміями для службовців, оскільки не визначає верхню межу таких доплат. Тобто керівник може преміювати лояльніших службовців, а менш лояльних позбавляти значної частини винагороди.
Ще один недолік закону – норми про винагороду не поширюються на місцевих депутатів. Це питання досі не врегульоване на законодавчому рівні, тому наразі кожна громада самостійно визначає чи отримуватимуть депутати зарплату та її розмір. Через це для місцевих політиків пріоритетною є основна робота, а депутатські зобов'язання посуваються на другий план. Як вважають у Центрі, ці недоліки можна вирішити змінами до закону: прописати механізм зарплат для депутатів та встановити верхню межу преміювання.
Але загальна оцінка ухваленого документа позитивна. Окрім підтримки асоціацій місцевого самоврядування, закон похвалили представники Ради Європи. Там відзначили, що закон закладає основи служби в ОМС та відповідає європейським принципам щодо цих питань.
Цей закон важливий сигнал для тих, хто хоче працювати в органах місцевого самоврядування. Бо дає розуміння, що після припинення воєнного стану місцеве самоврядування буде працювати за новими правилами. Закон створює всі передумови для розвитку професійних чиновників на місцях, які працюватимуть на інтереси своєї громади.
