У кіноклубі медіа-просвіти з прав людини Docudays UA «Прометей» дивилися фільм «Циркові гастролі»
У п’ятницю, 1 липня, в кіноклубі медіа-просвіти з прав людини Docudays UA «Прометей» при юнацькому відділі центральної міської бібліотеки традиційно відбувся показ фільму.
Цього разу керівник клубу Наталія Бохан показувала фільм «Циркові гастролі» (режисери Яак Кілмі та Андерс Маймік, Естонія). У ХХІ столітті, коли переосмислюється роль циркових тварин, невтомний естонський бізнесмен живе у своєму власному омріяному цирковому світі. Він прагне врешті-решт заснувати в Естонії державну циркову компанію. Але проти жорстокого поводження з тваринами в його цирку виступають захисники тварин. Активісти скрізь їздять за трупою, влаштовують демонстрації та закликають людей бойкотувати цирк. Але зрештою до діла береться рука Божа.
Після завершення сеансу відбулося обговорення фільму. Діти висловлювали свої думки.
«Мені дуже сподобався цей фільм. І я радий, дійсно радий, що є такі люди, яким не байдужа доля тварин. Адже вони – беззахисні істоти, які все відчувають, але не можуть сказати. Люди носять хутро, їдять м'ясо, вбивають тварин, не задумуючись, що вони наші брати менші, ми всі одне ціле. І повинні допомагати один одному вижити в цьому холодному і бездушному світі. Собаки захищають людей від убивць, люди повинні захищати тварин від холоду, голоду та нелюдів», – вважає Арман Таграманян.
«Фільм «Циркові гастролі» є протестом проти жорстокого поводження з тваринами в неволі, і створений він задля захисту тварин» – це думка Святослава Нельги.
«Фільм пробуджує в нас співчуття, співпереживання, робить нас гуманними, людяними, а головне – вчить виявляти громадську активність», – висловлює своє ставлення Тетяна Щербина.
«Режисер фільму «Циркові гастролі» мав на меті висвітлити проблему жорстокого ставлення до тварин. Йому це повністю вдалося. Особисто мене фільм вразив і навчив багатьох речей. Насамперед, я зрозуміла, що ми повинні ставитися до тварин належним чином. Їм потрібна свобода, умови для виживання, догляд. У наш час багато людей вважають, що їх ця проблема не стосується, або роблять вигляд, що цієї проблеми взагалі не існує. Насправді ж це стосується кожного з нас», – вважає Світлана Марченко.
