Краєзнавці Кам`янського згадували про вибух Дніпровського райкому партії

У Центральній мiськiй бiблiотецi імені Т.Г.Шевченка пройшло засiдання краєзнавчого товариства «Кам'янське – Дніпродзержинськ» на тему «Вибух Дніпровського райкому партії в 1958 році».

Із доповіддю виступив краєзнавець Олександр Слоневський. Вiн розповiв, що у 1958 році в Дніпродзержинську стався вибух райкому партії, розташованого по проспекту Пеліна поруч зі школою №6, навпроти «брежнєвського» будинку. Ця трагедія, що породила безліч найрізноманітніших чуток, пліток та домислів, і нині не дає спокою краєзнавцям і любителям історії міста.

24 листопада 1958 року приблизно о 19 годині 10 хвилин у будівлі № 69 по проспекту Пеліна стався вибух, у результаті якого обвалилася частина споруди на всіх чотирьох поверхах. Вибух повністю зруйнував північно-східний ріг будинку, що виходить на проспект, інша частина зазнала значних пошкоджень. Простінки, підлоги, міжповерхові перекриття і сходові клітини першого – другого поверхів виявилися зруйновані, двері та вікна – вирвані.

Того вечора в бібліотеці Дніпровського райкому займався начальник виробничо-технічного відділу ДДРЕС товариш Благонравов. Він і завідувачка партійної бібліотеки Валентина Южакова звернули увагу на незвичайний запах, але вирішили, що це пахне лаком або бензином від нового стенду, біля якого сидів Благонравов. Про те, що це може бути запах газу, думки не виникало, адже будинок не був газифікований.

Близько 19:00 Южакова попередила відвідувача, що їй пора йти, і попросила закінчувати роботу. Благонравов пішов. Слідом за ним Южакова одяглася і вимкнула світло. І тут же вона побачила полум'я та почула вибух, а через одну-дві хвилини – другий. Полум'я обпалило їй обличчя, руки і ноги. Благонравов поспішив у кабінет для надання допомоги бібліотекарю.

За кілька хвилин до вибуху в приміщення райкому зайшли брат і сестра Іванови. Віталій Іванов, механік теплохода річкової пристані, загинув на місці. Галина Іванова, перший секретар Дніпровського райкому комсомолу, та майстер УКБ ДДРЕС Федір Карчевський, який перебував у будiвлi, були важко травмовані. Сторож Антон Скорин також знаходився в приміщенні та зазнав опіків.

По проспекту поруч із будівлею проходили завідувач трамвайного депо Ісидор Рижко і помічник прокурора міста Ніна Рижко. Вибуховою хвилею батькові та дочці були завдані тяжкі травми. Попереду них ішов завідувач міськкомунгоспу Пономарьов, який повертався з клубу цементного заводу, де завершилися збори партактиву. Щойно він оминув будівлю райкому, як почув вибух, що відкинув його до паркану школи № 6. Оглянувшись, побачив стовп пилу, диму, а біля райкому щось сильно горіло по лінії газопроводу. Тут же пролунав другий вибух. Пономарьов побіг на станцію швидкої допомоги: на щастя, вона знаходилась не так далеко, на протилежному боці вулиці. Медики, прибувши на машинах «швидкої», виявили в будівлі тіло Віталія Іванова. Галину Іванову і Федора Карчевського у важкому стані доставили в лікарню, де через чотири години вони померли. Наявні опіки, характер вибуху і свідчення очевидців дали підстави лікарям зробити висновок, що вибух стався від скупчення газів.

Ще на першій нараді провідні фахівці двох найбільших промислових підприємств міста можливою причиною вибуху назвали технічну несправність газопроводу. Версія про терористичний акт не розглядалася, бо не мала підстав.