Бібліотечний лекторій знайомить кам’янчан з українською культурою

У рамках лекторію «Всесвітня художня культура» в Центральній міській бібліотеці імені Т.Г.Шевченка відбулася низка лекцій для студентів Кам’янського.

Студентам металургійного коледжу розповіли про життя і творчість архітектора Владислава Городецького.

Архітектурна спадщина Городецького – яскраве творче явище в історії архітектури України, за яким стоїть видатна особистість. Велич споруд талановитого зодчого у Києві не перестає викликати подив і захоплення нових поколінь киян. Ще за життя ім'я архітектора було овіяне легендами, а його дивовижні витвори стали не лише відомими, але й улюбленими. Інтерес до його архітектурної спадщини з плином часу не згасає, бо в ній закладено те, що можна з повним правом віднести до мистецтва найвищого ґатунку.

У творчому доробку славетного зодчого – храми, палаци, маєтки, музеї та мавзолеї, лікарні, виставкові павільйони, заводи, фабрики та чимало іншого.

Бібліотекар Алла Беленко розповіла, що в історію архітектури Городецький увійшов як будівничий модерну. А модерн не знає вузької спеціалізації художника. Інтереси видатного архітектора поширювалися також на пов'язані з архітектурою види ужиткового мистецтва: проектування меблів і оздоб, виготовлення ескізів розписів, скульптур і вітражів, шпалер і тканин. А ще він займався карбуванням по каменю і гіпсу, гравіюванням, створював ювелірні прикраси, ескізи взуття та одягу, оформляв книги, театральні декорації, афіші.

Розповідь супроводжувалася показом слайдів.

Для студентів медичного училища бібліотекою була підготовлена лекція  «Іван Марчук – перший сюрреаліст України».

Найтитулованіший художник України Іван Марчук входить до сотні визначних геніїв сучасності. Він – єдиний українець, якого Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла до лав «Золотої гільдії». Втім, в СРСР він був небажаним творцем. До Спілки художників його прийняли лише після неймовірного успіху в США. Першу виставку дозволили провести в 43 роки. 1997-го року в еміграції митець став лауреатом Шевченківської премії.

Полотнами Іван Марчук міряє свою біографію. Нині в нього – вже десятий період творчості, абстракціонізм із назвою «Погляд у безмежність». Його публіка, що звикла до ранньої творчості майстра, переважно пейзажів і цвітіння, й нині чекає від нього квітів. Але художник каже, що вони вже зав'яли.

Іван Марчук започаткував власний стиль у мистецтві – «пльонтанізм». Назву взяв від маминого слова, яким вона називала щось заплутане. Суть його картин прихована у джгутиках. Кожна лінія – об'ємна, ніби рухається в просторі. Нею можна намотувати цілий клубок.

Як зазначила Алла Беленко, художник написав більш як чотири з половиною тисячі картин. Попри поважний вік (у травні йому виповнилося вісімдесят), працює щодня, без вихідних і свят.