Перший заступник Кам’янського міського голови: «Без допомоги держави нам не обійтись»
У нинішньому році в Кам'янському відбулися дві трагедії через стан житлового фонду: 8 березня на Гімназичному проспекті (колишньому Пеліна) карниз житлового будинку відірвався та спричинив загибель дівчинки, а 28 жовтня на вулиці 8 Березня обвалився козирок під'їзду, вбивши хлопця. У чому причини цих страшних випадків і що треба зробити, аби не допустити такого в майбутньому? Про це розповів перший заступник Кам'янського міського голови Олександр Чернишов.
– Олександре Анатолійовичу, трагедії в Кам'янському – це явна ознака того, що житловий фонд у місті перебуває в катастрофічному стані?
– І не тільки в Кам'янському, і не тільки житловий фонд. Послухайте новини по Україні – чи не щодня надходять повідомлення про те, що десь впала стіна, десь розвалилася ціла школа, ще десь провалився дах. Тобто поступове руйнування будівель – це, на жаль, всеукраїнська тенденція, і ми тут не виняток.
І розвалюється не тільки житловий фонд: руйнується вся інфраструктура життєзабезпечення. Подивіться: фактично щодня рвуться комунікації «Міськводоканалу», аварійні служби ледь встигають «латати дірки». Ви бачите, як важко ми входимо в опалювальний сезон: теплоносій подали, але тільки комунікації (як магістральні, так і внутрішньобудинкові) рвуться повсюди, доводиться в «ручному режимі» запускати їх у роботу. Все це свідчить про катастрофічний стан сфери ЖКГ.
Але повернімося до житлового фонду Кам’янського. У місті – 1900 житлових будинків. Лише третина з них мають термін експлуатації до 50 років включно, більшість же – майже тисяча – побудовані в 50-60-ті роки минулого століття, експлуатуються вже по 60-70 років. Ще 266 будинків експлуатуються від 70 до 100 років, а є 15 будинків, яким понад сотня років! При цьому гарантійний термін служби будинків – не більше 50 років, тобто левова частка житла в Кам'янському вже пройшла всі мислимі й немислимі строки експлуатації.
Не можна забувати, що велика частина нашого житлового фонду – це так звані «хрущовки», що будувалися як тимчасове житло. Там застосовувалися набагато менш міцні матеріали. Приблизний термін експлуатації «хрущовок» – не більше 25 років, тобто, фактично, жоден такий будинок вже не може служити людям. Вік нещасливого будинку по вулиці 8 Березня, де нещодавно сталася трагедія, – близько 40 років! Ось вам і реальна картина стану житлового фонду в Кам'янському.
Є ще одна проблема. Як відомо, за часів СРСР у Кам'янському було багато потужних промислових підприємств, які мали свій житловий фонд і самі його утримували, обслуговували та ремонтували. Старожили пам'ятають, що були цілі житлові масиви ДМК, «Азоту», ПХЗ, коксохімів, залізниці, вагонобудівного заводу і таке інше. З розвалом Радянського Союзу змінилася економічна ситуація, багато підприємств були приватизовані. Після цього повсюдно почалася кампанія з передачі житлового фонду на баланс місцевої влади. Згідно із законом, підприємства, перш ніж передати житловий фонд, зобов'язані були або капітально відремонтувати кожен будинок, або оплатити місту їх ремонт. Ні того, ні іншого зроблено не було. У результаті міська влада отримала не тільки старий, але ще й украй зношений житловий фонд. І, на жаль, грошей у міста на його якісне відновлення немає.
– Деякі «гарячі голови» цілком серйозно стверджують, що простіше розвалити всі старі будинки і побудувати нові, ніж відновлювати...
– Таким «гарячим головам» я би порадив озброїтися калькулятором. З огляду на те, що середня вартість одного квадратного метра нового житла в Дніпропетровській області перевищує 10 тисяч гривень, нескладно підрахувати, що для повноцінного оновлення житлового фонду Кам'янського треба понад 60 мільярдів гривень, тобто сума, яка складає більше 30 річних бюджетів нашого міста! Зрозуміло, що такі суми для Кам’янського просто нереальні!
– У чому ж, на вашу думку, вихід з ситуації, що склалася?
– Будівництво нового житла замість дуже старого, безсумнівно, необхідне. Але при цьому не можна відмовлятися і від капітального ремонту житлового фонду там, де будинки ще підлягають таким заходам. Я вважаю, що цю проблему треба вирішувати у всеукраїнських масштабах. Тобто потрібна державна програма відновлення житлового фонду міст України, і фінансуватися вона повинна за рахунок Держбюджету. Тому ми маємо намір від імені міської ради офіційно звернутися до Президента, Прем'єра і Верховної Ради з проханням передбачити в Державному бюджеті України фінансування такої програми. Якщо така програма буде прийнята, ми зуміємо значно збільшити обсяги капітальних ремонтів будинків у Кам'янському, тому розраховуємо на підтримку депутатів нашої міськради. Що стосується будівництва нового житла, то тут можна було б спробувати почати переговори з нашими європейськими партнерами. Можливо, мова буде йти про гранти, пільгові кредити або інвестиції в будівництво житла в Україні. Іншого шляху я не бачу – ми або почнемо рятувати наше житло, або взагалі його втратимо, і при цьому будуть людські жертви. Відступати, як то кажуть, далі нікуди!
