Крейда, дошка і живе слово вчителя

опубліковано: 07 вересня 2016 оновлено: 07 вересня 2016

З нагоди початку нового навчального року редактор газети ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» «Панорама «Азота» Ірина Уварова взяла інтерв’ю у директора департаменту з гуманітарних питань Кам'янської міської ради Тетяни Онищенко. Наводимо повний текст публікації.

Крейда, дошка і живе слово вчителя

Новий навчальний 2016-2017 рік стане роком реформ, втілення експериментальних технологій та якісно нових методик у галузі освіти. Про те, як відіб'ються на місцевому рівні багаточисельні пілотні проекти, про готовність освітян до нових викликів часу – в інтерв'ю. Спеціально для “Панорами “Азоту” – розповідає директор департаменту з гуманітарних питань, начальник управління освіти і науки Кам'янської міської ради Тетяна Яківна Онищенко.

         - Як ви оцінюєте готовність шкіл до початку нового навчального року?

         - Почну з дещо проблемних питань: на даний момент ще триває реконструкція басейну СШ №44 – іде завершення робіт, замовником яких виступає Дніпропетровське обласне управління капітального будівництва; також на етапі завершення реконструкція дошкільного відділення та тепломодернізація будівлі СШ №37. Загалом же всі заплановані обсяги ремонтів у навчальних закладах, у тому числі й відновлення покрівель, вже виконані. Великих проблем, пов'язаних з підготовкою до нового навчального року, у нас немає. Всі чотири газові автономні котельні готові до роботи, акти готовності підписані. Найголовніше, що і вчителі на сто відсотків готові починати працювати в умовах складного реформування української школи. Я працюю в сфері освіти 35 років, ми звикли постійно перебувати в умовах реформ, але, може, саме тому залишаємося вічно молодими – час змін потребує стійкості, мужності, терпіння. Сподіваюся, нинішня реформа буде доведена до логічного завершення. Це те, що хвилює зараз усіх.

         - Які ще явища сьогодення хвилюють освітян?

         - У першу чергу, проблема підручників. Вона стосується всієї України і є питанням не місцевого рівня. Справа в тому, що підручники дозволили друкувати одночасно масі видавництв, а вони не виконують замовлення, доки не вийдуть на комерційну складову (якщо замовлення складає загальним обсягом менше 1 тис. підручників, видавництво його не приймає до роботи). Представник Міносвіти на обласній серпневій педагогічній нараді заявив, що вже фактично завершено друк підручників для 8-х класів, повним ходом друкуються підручники для 4-7 класів, є сподівання, що вони надійдуть на місця вчасно. Але ми знаємо з власного досвіду, що з цим будуть затримки і виникнуть досить складні питання.

         - Що стосується реформування програми молодшої школи, як ви ставитесь до її спрощення?

         - Програма розбита на модулі: перший і другий класи – це один модуль, третій-четвертий – інший модуль. Можливо, це правильно, бо дуже складною була програма другого класу, вона не відповідала віковим особливостям учнів. Можливо, її розтягнуто за часом, як модуль переходу від дошкільної освіти до початкової, потім буде модуль накопичення знань на віковому рівні, а п'ятий-шостий класи вважають перехідними до старшої школи. Взагалі, я впевнена, що все залежить від вчителя. Коли говорять про свободу вчителя, то якщо це творча людина, вона буде свободною і без реформи. Позитив полягає іще і в тому, що вчитель тепер має право сам визначати кількість годин на ту чи іншу тему. Як вчитель з досвідом можу сказати, що є теми, які потребують більш поширеного вивчення, але раніше ми були повинні чітко вкладатися у рамки, визначені навчальним планом. Відтепер вчитель матиме свободу варіювати час за темами. Загалом же ми були і залишаємося вільними у виборі методик і технологій. Їх зараз накопичено дуже багато. Втім, я вважаю себе певною мірою ретроградом: крейда, дошка і живе слово вчителя – основні складові навчання. Якщо вчитель дійсно творчий, професійний, то можна бути впевненими – діти засвоять предмет. Комп'ютерні технології, широке втілення інтерактивних форм навчання, безумовно, потрібні – як ознака сучасної освіти, але особи мудрого вчителя ніхто при цьому не відміняв.

         - Чи йдуть до наших шкіл молоді вчителі?

         - Йдуть, але якщо ви бачите педагогічну пресу, або чуєте виступи представників Міносвіти, то маєте розуміти – проблема з молодими вчителями є катастрофою національного масштабу. До педагогічних вузів цього року подали заяви і документи ті учні, які мали найнижчий бал зовнішнього тестування. Слабкий учень – слабкий студент. Але він гарантовано отримає диплом, і тепер – продовження ланцюжку: слабкий вчитель виховає слабкого учня. Проблема криється не в самій школі, а в падінні престижності роботи вчителя. Ми всі аналізуємо заробітну плату вчителів, звідусіль чуємо – багато отримують... Треба враховувати, що на одну ставку жоден учитель сьогодні не працює, тому бере більші обсяги навантаження. Недавно порівнювали зарплату вчителя з середньою по регіону. То педагогічний заробіток далеко не дотягує до середнього рівня. До того ж немає сьогодні вимоги обов'язкового відпрацювання у школі випускників педвузів, які навчалися на бюджетній основі. Тож вони і шукають те, що більш вигідно. Зараз до нас прийшло 10 молодих спеціалістів, у минулі роки було 45-60.

         - Чи докотилася до міста одна зі складових реформування української школи створення базових, опорних шкіл?

         - Опорні школи, наразі, стосуються тільки сільських реалій, але з 2018 року ми все рівно підійдемо до опорних шкіл і на рівні міста. Як я розумію,  опорна школа – це заклад, що має сильний кадровий потенціал, потужну матеріальну базу. Я дала завдання проаналізувати якість навчання в наших школах, вибудувати всі школи в рейтинговому порядку з урахуванням такого фактору, як набір до 10-х класів. Саме це обумовлює доцільність збереження повних середніх шкіл. Мабуть, треба переходити до базових шкіл, де діти отримуватимуть повну середню освіту. А акредитаційний рівень деяких інших закладів понизити до рівня неповної середньої або початкової школи. На рівні міста, – я про це говорила на нараді директорів шкіл Кам'янського, – кожна школа повинна мати концепцію свого розвитку, чітко бачити, до чого вона прагне. Якщо школа здатна витримати виклики часу, вона й буде існувати. Але є у нас школи, де з 10 класу випускають 13 учнів, тому, звичайно, є над чим поміркувати.

         - З чим би ви хотіли звернутися до наших городян 1 вересня?

         - Перш за все хочу висловити велику вдячність міській владі. Те, як опікується освітою міська влада сьогодні, заслуговує великої подяки. Вперше за багато років ми придбали 4 предметні кабінети: 3 кабінети фізики і 1 – для викладання предмету «Захист Вітчизни». Це сучасний, обладнаний мультимедійним тиром кабінет. Цього року вперше виділено кошти для придбання спортивного обладнання для шкіл – це майже півмільйона гривень. Вперше зараз просуваються проекти по тепломодернізації шкіл на рівні міжнародних програм. Міський голова А.Л.Білоусов та новий його заступник О.А.Чернишов, який опікується галуззю освіти, ефективно працюють над залученням в освітню галузь коштів спонсорських проектів. Таких програм у нас не було ніколи.  Висловлюю глибоку шану і вдячність батьківській спільноті, вона залишається головним меценатом шкіл у будь-які складні часи. Там, де є порозуміння між батьками, адміністрацією і педколективом, де батьки бачать впевнений рух закладу вперед, там, де школи досягають серйозних успіхів, – батьки виступають співавторами кращих проектів і починань. Дуже активно в цьому році попрацював депутатський корпус. Велика подяка нашим депутатам: кошти, що були виділені на виконання депутатських повноважень, спрямовані на розвиток шкіл, бо школа залишається осередком культурного життя на мікрорайонах. Хочу сказати своїм колегам: ми завжди готові до змін, ми завжди очікуємо чогось нового і позитивного. Від кожного нового навчального року. Всім вам бажаю мудрості, терпіння, здоров'я. І віри в те, що ми робимо. Якщо працюєш з вірою, то обов'язково все здійсниться. А нашим учням бажаю цікавих та насичених шкільних буднів і гарних оцінок.

«Панорама «Азота», № 35, 1 вересня 2016 року