В України прийнято три ключових закони у сфері підвищення енергоефективності

опубліковано: 10 серпня 2017 оновлено: 22 жовтня 2024

В України прийнято три ключових закони у сфері підвищення енергоефективності

   Минулого місяця Президентом України Петром Порошенко підписано три ключових Закони України у сфері підвищення енергоефективності. 

Це є виконанням взятих Україною зобов’язань перед Європейським Союзом щодо приведення законодавства держави до європейських норм.

    По перше, 20 липня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про енергетичну ефективність будівель». Закон імплементовано з 31-ою Директивою ЄС про енергетичну ефективність будівель.

    Саме сектор будівель – один з найбільш енергоємних в Україні, споживає найбільше енергії порівняно з іншими і водночас має найбільший потенціал енергозбереження.

   Враховуючи досвід європейських країн, Закон стане основою державної політики щодо скорочення енергоспоживання у будівлях, залучення інвестицій у цю сферу, визначає основні заходи із підвищення енергетичної ефективності будівель та, що важливо, інструменти їх фінансування. Також планується реалізація національних планів збільшення кількості будівель з близьким до нульового споживанням енергії.

  Закон передбачає запровадження сертифікації енергетичної ефективності будівель. В сертифікатах зазначатимуть дані про енергоспоживання будівлі та рекомендації щодо підвищення рівня її енергоефективності, що забезпечить власників актуальною інформацією про енергетичні характеристики будівель, а також дозволить удосконалити механізми контролю за державними програмами енергоефективності, посилити їх ефективність.

   Також, відповідно до Закону буде створено відкриті бази даних енергетичних сертифікатів будівель, звітів про результати обстеження інженерних систем будівель. Вестиметься і перелік атестованих енергоаудиторів.

     В цілому, Закон запроваджує механізм стимулювання підвищення рівня енергоефективності у будівлях, а також передбачає відповідальність за це.

    По друге, цього ж дня підписано Закон України «Про Фонд енергоефективності», який надає фінансовий і технічний інструмент для модернізації багатоповерхового житлового сектору.

   Метою Фонду енергоефективності є підтримка ініціатив щодо енергоефективності, впровадження інструментів стимулювання і підтримки здійснення заходів з підвищення рівня енергетичної ефективності будівель та енергозбереження переважно в житловому секторі з урахуванням національного плану щодо енергетичної ефективності, зменшення викидів двоокису вуглецю з метою виконання Паризької угоди, впровадження acquis communautaire Європейського Союзу та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та забезпечення дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері енергоефективності.

   Закон розроблено спільно із ЄС та Урядом Німеччини, які готові до подальшого технічного супроводу Фонду. Це передбачає створення 25 офісів по Україні, які безоплатно надаватимуть консультативні послуги.

 Функціонування Фонду передбачає залучення інновацій і сучасних технологій в енергоефективність будівель та компенсацію витрат власникам на модернізацію будівель у обсязі до 50%. Закон мотивуватиме власників інвестувати у заощадження ресурсів, що дає значні можливості для розвитку малого і середнього бізнесу у напрямку енергосервісних та аудиторських компаній, проектних організацій, тощо.

    По третє, 28 липня Голова держави підписав довгоочікуваний Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який запроваджує в Україні обов’язковий облік тепла і води та імплементований до Директиви 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність.

 Прийняття Закону дозволить знизити на ¾ обсяг необлікованих витрат води у внутрішньобудинкових системах та скоротити споживання теплової енергії протягом 1-3 років в середньому на 15-20%, що, у свою чергу, сприятиме зменшенню споживання газу та скороченню викидів парникових газів.

  Завдяки впровадженню комерційного обліку енергоносіїв споживач буде сплачувати лише за фактично використані ресурси замість нормативів, а монополіст вже не зможе перекладати на споживача необґрунтовані понаднормові втрати в мережах. Крім цього, облік дозволить контролювати енергоспоживання, стимулюватиме до ощадливого використання тепла і води. Це, у свою чергу, впливатиме на зменшення рахунків за комунальні платежі.

  Нормами Закону визначено порядок оснащення будівель вузлами розподільчого обліку, їх обслуговування, заміни та абонентського обліку, перелік обов’язкової інформації для формування рахунків за комунальні послуги, загальний порядок доступу до вузлів обліку, відповідальність за невиконання вимог закону.

  Протягом одного року з дня набрання чинності Закону монополісти зобов’язані встановити будинкові лічильники тепла, а будинкові лічильники води – протягом двох років. Якщо вони цього не зроблять, саме на них, а не на споживачів, будуть накладатися штрафні санкції.

  Також, нарешті в Україні, завдяки цьому Закону буде вирішене питання щодо поквартирного обліку та регулювання споживання тепла у будинках з вертикальною системою опалення. Для цього необхідно буде встановити прилади-розподілювачі та регулятори тепла на всі радіатори опалення.

  Впровадження законів забезпечить у подальшому поліпшення енергетичної безпеки держави, зниження споживання енергоносіїв та зменшення викидів двоокису вуглецю.