Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування – хто має право, як заключити договір, скільки сплачувати

опубліковано: 21 серпня 2020 оновлено: 21 серпня 2020
Серед актуальних питань у пенсійному забезпеченні є поняття страхового стажу, як його обчислити, чи існує можливість, не перебуваючи у трудових відносинах, заробити собі страховий стаж. Почнемо з самого поняття «страховий стаж». Раніше, до 1 січня 2004 року, стаж вимірювався часом роботи і це був «трудовий стаж». Після зазначеної дати для розрахунку пенсії має значення період сплати страхових внесків. Отже, «страховий стаж» – це період, протягом якого людина підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Обчислюється в місяцях, і той місяць (чи місяці), за який внески до Пенсійного фонду не сплачені, не включається до страхового стажу. Тож, зрозуміло, що людина, яка не працює (або працює не офіційно) і не сплачує внески, – не набуває страхового стажу. І за цей період у персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку дані для обчислення пенсії будуть відсутні. Пам’ятайте, що формула розрахунку пенсій встановлює пряму залежність розміру пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого сплачувались страхові внески. Тепер щодо питання: чи існує можливість, не перебуваючи у трудових відносинах, заробити собі страховий стаж? Так, існує. Можна взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Давайте детально розберемось хто має право заключати договір на добровільну участь у такій системі, до яких служб звертатись для заключення відповідного договору, скільки сплачувати, щоб Пенсійним фондом страховий стаж був зарахований. Відповідно до статті 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь) згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Для добровільної участі необхідно звертатись до податкових органів за місцем свого проживання та подати заяву за встановленою формою, копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; трудової книжки (у разі наявності); документа, що посвідчує особу. З особою, яка подала заяву, органом Державної податкової служби України в термін не пізніше, ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви, укладається Договір про добровільну участь за типовою формою на термін не менше одного року з обов’язковою сплатою єдиного внеску у сумі, що в розрахунку на місяць повинна бути не менше за мінімальний страховий внесок. Мінімальний страховий внесок з 1 січня 2020 року становить 1 039,06 грн (із розрахунку мінімальної заробітної плати 4 723,00 грн та розміру єдиного внеску 22%). Сплачувати можливо і більшу суму, але вона не повинна перевищувати максимальну величину єдиного внеску, тобто, сплачувати потрібно не більше 15 585,90 грн на місяць (із розрахунку 70 845,0 грн х 22% на місяць з січня 2020 року). Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2, та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору. Розмір мінімального страхового внеску за місяць при одноразовій сплаті становить 2 078,12 грн (4 723,00 грн х 22% х 2). Одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди може бути здійснена за окремим договором. Органи Пенсійного фонду визначають для людини період, який не врахований для обчислення пенсії, але окремий договір укладається з податковими органами, до них здійснюється сплата внесків, подається звітність. Дана інформація обліковується у карточці застрахованої особи і тоді орган Пенсійного фонду призначає пенсію з урахування сплати.